Згадка Володимиром Зеленським під час виступу в ООН про передачу двох північнокорейських військовополонених Південній Кореї спричинила дипломатичну суперечку між Києвом і Сеулом. Південна Корея заявила, що Україна порушила домовленість про конфіденційність, тоді як українська сторона заперечила існування такої угоди, пише The Guardian.
Українські війська захопили двох чоловіків у Курській області Росії в січні 2025 року. Вони були серед військовослужбовців, яких Пхеньян відправив воювати на боці Москви.
Після потрапляння в полон обидва заявили, що хочуть поїхати до Південної Кореї. Сеул вважає північнокорейців своїми громадянами.
У липні Володимир Зеленський та президент Південної Кореї Лі Дже Мен домовилися вирішити питання, поважаючи "вільну волю" солдатів.
Як повідомляється, на початку цього місяця двоє військовополонених через третю країну прибули до Південної Кореї.
Північнокорейців, які прибувають на Південь як перебіжчики, зазвичай допитує Національна розвідувальна служба, після чого їх відправляють до державного центру переселення. Водночас делікатні справи можуть обходити цей центр.
Чому Сеул обурився на Україну
Сеул стверджує, що Київ просив зберегти передачу військовополонених у таємниці. Причинами називали безпеку двох чоловіків та їхніх сімей, а також дипломатичні й безпекові міркування.
Південна Корея заявила, що погодилася на конфіденційність. Однак під час виступу на Генеральній асамблеї ООН Зеленський повідомив, що Україна "відправила двох північнокорейських військовополонених до Республіки Корея".
Після цього президент Південної Кореї Лі Дже Мен заявив, що Україна порушила "угоду про нерозголошення" та висловив жаль через це.
Радник Зеленського Дмитро Литвин у відповідь заявив у Facebook, що такої угоди не було. Офіс Лі назвав заяву Києва "хибною" та заявив, що дії України "серйозно підривають довіру" між двома урядами.
У понеділок Міністерство закордонних справ Південної Кореї викликало тимчасового повіреного у справах України та зажадало вибачень на урядовому рівні.
Чи була домовленість про конфіденційність
Міністерство закордонних справ Південної Кореї повідомило українському послу, що між країнами існувала "чітка домовленість".
Водночас на запитання, чи була ця домовленість оформлена письмово, південнокорейське відомство відповіло лише, що обидві сторони "вирішили розглядати це питання конфіденційно".
Посольство України в Сеулі не відповіло на запит про коментар. Таким чином, українська та південнокорейська сторони мають різні версії щодо того, про що саме вони домовлялися стосовно передачі військовополонених.
Що про це говорить Північна Корея
Північна Корея поки нічого не заявляла з цього приводу. Міністерство об'єднання Південної Кореї повідомило, що "поки що не виявило жодних пов'язаних подій" і продовжить стежити за ситуацією.
Північна Корея прославляє солдатів, які вбили себе, а не були захоплені в полон. За словами Чо Хан-бома з Корейського інституту національного об'єднання, передача двох солдатів, які вижили та обрали Південну Корею, є "фатальною справою" для Пхеньяна.
Він вважає, що режим навряд чи розкриє цю передачу всередині країни, створивши "героїчний наратив".
Як суперечка може вплинути на відносини Києва та Сеула
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Південна Корея засудила дії Москви, приєдналася до західних санкцій і в липні пообіцяла надати пакет підтримки в розмірі 100 мільйонів доларів.
Водночас Сеул відмовляється безпосередньо надсилати зброю Києву, дотримуючись практики не постачати летальну зброю країнам, які перебувають у стані війни.
До початку війни Росія була одним із найбільших торговельних партнерів Південної Кореї. Уряд Лі також прагне покращити відносини з Пхеньяном.
Тепер суперечка навколо двох військовополонених переросла у відкриту критику України з боку Лі. Кім Бьон Чжу, законодавець від Демократичної партії, заявив, що "немає жодної причини чи потреби" підтримувати Україну, і закликав уряд "негайно" переглянути свою допомогу.
Джерело: УНІАН