За гучною олімпійською "перемогою" Росії сховалася незручна поступка Україні, – Politico

Майже на п'ятому році повномасштабного вторгнення Росії в Україну уряд кремлівського диктатора Володимира Путіна визнав, що Донбас належить Україні, принаймні, коли йдеться про Олімпійські ігри.

Нещодавно Міжнародний олімпійський комітет попередньо проклав шлях до повернення країни на ігри, відновивши раніше відсторонений Олімпійський комітет Росії. Незабаром Національний олімпійський комітет України подав апеляцію до Спортивного арбітражного суду в Лозанні, сподіваючись скасувати це рішення на тій підставі, що воно "суперечить положенням Олімпійської хартії", пише Politico.

Але поки Росія трубила про свою велику дипломатичну перемогу, а МОК накликав на себе міжнародне обурення своїм рішенням, те, на що Москва тихо погодилася заради досягнення цієї перемоги, привернуло набагато менше уваги, – тиха відмова від того, що Москва називає "суверенною територією", йдеться в матеріалі.

За цим поворотом МОК стояло підтвердження того, що Олімпійський комітет Росії "більше не включає до числа своїх членів жодних регіональних спортивних організацій на територіях, що підпадають під юрисдикцію Національного олімпійського комітету України", – тобто Донецька, Луганська, Запоріжжя та Херсона.

Ці чотири території, що мають величезне економічне, промислове та історичне значення для Путіна, були одним із головних каменів спотикання у завершенні війни відтоді, як Росія анексувала їх у 2022 році з порушенням міжнародного права. І ця поступка, зроблена на світовій арені, тепер обертається внутрішньополітичним скандалом, викликаючи критику з боку впливових провоєнних коментаторів країни, які вбачають у ній зраду територіальних претензій Кремля.

"Олімпійський комітет Росії відмовився від частини території країни – аби тільки шикарно розважитися на Олімпіаді", – написав відомий провоєнний журналіст Дмитро Стешин, лише один із безлічі незадоволених голосів.

"Саботаж на державному рівні"

ЗМІ пишуть, що це не перше зіткнення між міжнародними спортивними амбіціями Кремля та його впливовими військовими блогерами.

Спроби Росії відправити своїх спортсменів на Олімпіаду-2024 у нейтральному статусі – обмеження, введене МОК після 2023 року – так само викликали широку негативну реакцію: провійні коментатори країни звинувачували владу в "зраді національних інтересів".

Але Москва десятиліттями розглядала спорт як найважливіший інструмент державного престижу та "м’якої сили", зробивши повне повернення Росії до міжнародних змагань великим політичним пріоритетом, заявив колишній український чемпіон з греко-римської боротьби Февзі Мамутов, який покинув Крим після його анексії у 2014 році.

"З часів спортивних успіхів СРСР, – заявив він, – медалі, прапори та гімни міцно інтегровані в російську державну пропаганду".

Однак участь в Олімпійських іграх вимагає від Росії йти на компроміси з міжнародними організаціями, тоді як державна пропаганда виплекала дедалі більшу кількість ультрапатріотичних інфлюенсерів, які стали "частиною патріотичної інфраструктури режиму" і не терпітимуть подібних поступок.

"Ось як може виглядати саботаж і підривна діяльність на державному рівні – особливо з огляду на нинішні обставини: заява нашого президента та його прес-секретаря, Київ горить два дні поспіль, ворожі дрони літають над Омськом. Це акт колабораціонізму з ворогом та антидержавної підривної діяльності. Це не Олімпійський комітет Росії, а Комітет зрадників", – написав популярний провоєнний Telegram-канал InfoWar.

Міністр спорту Росії Михайло Дегтярьов, який очолював переговори з МОК, особливо став мішенню – багато хто звинувачує його в "дипломатичному провалі".

"Тож, Олімпійський комітет Росії письмово підтвердив свою відмову підтримувати спорт у Донецьку, Луганську та Криму? Тоді в чому ж сенс розрекламованої "перемоги" товариша Дегтярьова?" – запитав військовий блогер Дмитро Конанихін у своєму Telegram-каналі. Невдовзі у нього поцікавилися: "Чий Крим?".

Дегтярьов, у свою чергу, відреагував на хвилю невдоволення минулого тижня, заявивши, що ОКР ще у 2024 році розпустив усі регіональні олімпійські ради – що насправді нічого не змінилося. Але негативна реакція свідчить про протилежне й відображає символічну важливість окупованих територій для російського військового наративу, пишуть журналісти.

"Люди, які живуть у Луганську та Донецьку, Херсоні та Запоріжжі, стають нашими громадянами. Назавжди. І Росія їх не зрадить", – заявляв Путін на прес-конференції з нагоди анексії цих територій у 2022 році.

Для декого саме це й зробила олімпійська угода Путіна.

Раніше УНІАН повідомляв, що з Росії та Білорусі повністю знято всі санкції у важкій атлетиці.