Дрон у небі, а пілот – у Львові чи за кордоном: BI розповіло, як змінюється війна дронів

Нові технології дають змогу українським операторам дронів, які є першочерговими цілями для окупантів, керувати безпілотниками з відносно безпечніших місць, що знаходяться за сотні чи навіть тисячі кілометрів. Вони дедалі частіше використовують супутниковий зв’язок, що дає змогу працювати далеко від місця запуску – потенційно навіть з іншої країни.

Виробники описують ці можливості як ключовий спосіб захистити пілотів, які перебувають у прицілі Росії. Але живим солдатам часто все ще доводиться вирушати в небезпечні місця, пише Business Insider. Дрони, як і раніше, часто потрібно доставляти до місця запуску та готувати, а отже, солдати поки що все ще потрібні ближче до небезпеки – принаймні, на даний момент.

Український виробник дронів Wild Hornets, наприклад, розробив технологію, що дозволяє пілотам керувати дронами-перехоплювачами компанії з відстані в сотні кілометрів. Проте в компанії повідомили, що наземні сили, як і раніше, транспортують та готують БПЛА.

Завдяки технології супутникового зв’язку для операцій із бойовими дронами "ми можемо розмістити наших пілотів у будь-якому місці, де є стабільне інтернет-з’єднання", – заявив Дмитро "Лібер" Жлуктенко, колишній оператор дронів, який зараз працює аналітиком з отриманого досвіду в 413-му полку безпілотних систем "RAID" ЗСУ.

"Але це не усуває потреби в наземних групах – людях, які фактично встановлюють вибухівку, виводять дрон за межі бункера тощо", – підкреслив він.

Повідомляється, що дистанційне пілотування усуває оператора з точки запуску, але не обов’язково решту групи підтримки. Військовим все ще може знадобитися транспортувати дрони, розвантажувати та збирати їх, встановлювати вибухівку та обладнання зв’язку, а також готувати їх до запуску.

Ведуться роботи з використання інших безпілотних систем – таких як наземні роботи – для запуску перехоплювачів і FPV-дронів, але ці роботизовані "кораблі-носії" поки що не є повсюдними вздовж лінії фронту.

Нові технології дозволяють перемістити частину людей у безпечніші місця, але захистити всіх, хто задіяний в операціях із дронами, тримаючи їх подалі від боїв, "поки що неможливо", заявив Жлуктенко.

Спроби вивести військових з-під удару

Україна робить усе можливе, щоб убезпечити якомога більше солдатів, але є обмеження. Сили, як і раніше, потрібні на фронті для цілого ряду завдань, навіть попри те, що роботизовані системи стають дедалі поширенішими.

Під час більш традиційних місій із дронами, керованими через радіочастотний зв’язок, операторам, як правило, потрібно залишатися ближче до своїх безпілотників. Але підрозділи намагаються, коли це можливо, "переміщати наших операторів дронів подалі, щоб забезпечити їм більшу безпеку", – зазначив Жлуктенко.

Вони роблять це "навіть якщо це відбувається на шкоду нашим можливостям, бо це наші люди, і ми їх дуже цінуємо". За його словами, перший принцип, перше правило – це їхня безпека, але це дуже непростий баланс. "Ми хочемо забезпечити їм максимальну безпеку, але водночас є робота, яку потрібно виконати. Тож це дуже, дуже непростий баланс", – додав Жлуктенко.

Журналісти наголошують, що забезпечення безпеки операторів дронів є критично важливим для України, оскільки Росія часто розглядає їх як першочергові цілі – за словами солдатів, операторів дронів та військових чиновників.

Українські дрони знищують більше російських цілей, ніж будь-яка інша зброя, а пілоти є мультиплікаторами сили. Наприклад, один оператор може виконувати безліч місій поспіль, збираючи розвіддані та завдаючи ударів. Це робить технологію, що відокремлює пілотів від місць запуску, особливо цінною.

Тодішній міністр оборони Михайло Федоров заявив у квітні, що "пілот більше не прив’язаний до позиції" – дрон у небі, а керування здійснюється із захищеного середовища в Києві, Львові чи навіть за кордоном. Це, за його словами, підвищує ефективність перехоплення, мінімізує ризики для операторів і дозволяє розширювати можливості без прив’язки до фронту.

ЗМІ пишуть, що Україна вкладає значні кошти в технології, покликані тримати її солдатів подалі від інтенсивних боїв, зокрема дрони, наземних роботів, штучного інтелекту та автономних систем, які дозволяють зброї виявляти цілі, наводитися на них і завдавати удару практично без участі людини.

Україна прагне замінити певні завдання, що виконують люди – такі як фронтова логістика – повністю роботизованими системами, як для захисту життів, так і для компенсації переваги Росії в живій силі. Міністерство оборони України заявило, наприклад, що "першочергове завдання наземних роботів – посилити наші підрозділи та замінити солдатів на найнебезпечніших ділянках".

Президент України Володимир Зеленський чітко визначив цю мету у квітні, коли зазначив, що українські наземні роботи за попередні три місяці виконали понад 22 000 фронтових місій. Це означало, що "життя було врятовано понад 22 000 разів, коли на найнебезпечніші ділянки замість воїна відправлявся робот", – зазначив він.

Тодішній головнокомандувач генерал Олександр Сирський заявив у жовтні 2025 року, що Україна надає пріоритет "високотехнологічним системам, які допоможуть зменшити присутність солдатів безпосередньо на полі бою".

Кінцева мета України – "щоб менше людей перебувало безпосередньо на полі бою та під прямим ризиком", підсумував Жлуктенко. Поки що, принаймні, люди все ще задіяні. Це не повністю роботизована війна.

Інші новини про технології на війні

Раніше УНІАН повідомляв, що Україна створила один із найінноваційніших ОПК у світі. Сьогодні в Україні працює близько 800 виробників безпілотників, а річна виробнича потужність галузі становить до 10 млн дронів.

Якщо до початку повномасштабного вторгнення РФ цей сектор оцінювався приблизно в мільярд доларів, то на сьогодні його вартість, за оцінками експертів, зросла більш ніж у 50 разів.

Крім того, ми також розповідали про те, що в ОП показали ракетодрон "Бандероль", яким росіяни "тероризують" Одесу. Ця ракета розвиває швидкість 550–600 км/год і може нести 150 кілограмів вибухівки. Її можна запускати як з землі, так і з морських платформ та літаків.